перепалений
ПЕРЕПАЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепалити. По другому боці моста стирчали голі високі горби, покриті лише низькою, подекуди перепаленою сонцем травою (Кобр., Вибр., 1954, 84).
2. у знач. прикм. Який довго палили. Вітер повівав од заводів, і далеко на полі було чути препаскудний противний сморід од перепалених кісток, од гнилого малясу (Н.-Лев., II, 1956, 205).
3. у знач. прикм. Зіпсований надмірним обпалюванням, випалюванням і т. ін. Парує куліш на припічку. Пахне смаженою цибулею і перепаленою олією (Кир., Вибр., 1960, 368); * У порівн. Старе, з 'їдене шашіллю дерево рами розлітається на шматки, як перепалена глина (Кол., На фронті.., 1959, 191).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перепалений | перепалена | перепалене | перепалені |
Родовий | перепаленого | перепаленої | перепаленого | перепалених |
Давальний | перепаленому | перепаленій | перепаленому | перепаленим |
Знахідний | перепалений, перепаленого | перепалену | перепалене | перепалені, перепалених |
Орудний | перепаленим | перепаленою | перепаленим | перепаленими |
Місцевий | на/у перепаленому, перепаленім | на/у перепаленій | на/у перепаленому, перепаленім | на/у перепалених |