перехрещений
ПЕРЕХРЕЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перехрестити. Море синіло в його очах, перехрещене пунктирами морських шляхів (Кучер, Чорноморці, 1956, 151); Краса та.. дратувала й тривожила бентежними пахощами розмерзаючої землі, глибокою синявою перехрещеного колючим дротом неба (Коз., Гарячі руки, 1960, 35); Він.. обсмикнув свою шкуратянку, підперезану і перехрещену через плечі кулеметними стрічками (Смолич, V, 1959, 651); - Все готово, прошу ясновельможного пана, - відрапортував, випрямившись, панський камердинер Стефан, перехрещений в Теофана (Фр., II, 1950, 367); Довелось Ярині, зразу ж перехрещеній на Кармелу, чимало попожити і в католицьких монастирях (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 136).
2. у знач. прикм. Розміщений навхрест. На довгому дощатому столі з перехрещеними ніжками вишикувались у ряд пробірки (Збан., Переджнив'я, 1960, 8); Десь поблизу від ритмічного погойдування вітру скрипіли перехрещені берези (Ле, Клен. лист, 1960, 34).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перехрещений | перехрещена | перехрещене | перехрещені |
Родовий | перехрещеного | перехрещеної | перехрещеного | перехрещених |
Давальний | перехрещеному | перехрещеній | перехрещеному | перехрещеним |
Знахідний | перехрещений, перехрещеного | перехрещену | перехрещене | перехрещені, перехрещених |
Орудний | перехрещеним | перехрещеною | перехрещеним | перехрещеними |
Місцевий | на/у перехрещеному, перехрещенім | на/у перехрещеній | на/у перехрещеному, перехрещенім | на/у перехрещених |