плавник
ПЛАВНИК 1, а, ч. Те саме, що плавець2. Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла, підвівши червоні плавники під самий верх води, і зникла в глибині (Стельмах, І, 1962, 103); Спинний плавник.
ПЛАВНИК2, у, ч. Дерева, уламки дерев, розбитих суден і т. ін., які плавають у воді або викинуті водою на берег. Понад берегом з-під снігу визирали уламки плавнику. Це свідчило, що влітку хвилі викидають сюди дерево, винесене у море сибірськими річками (Трубл., Лахтак, 1953, 137).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плавник | плавники |
Родовий | плавника | плавників |
Давальний | плавникові, плавнику | плавникам |
Знахідний | плавник | плавники |
Орудний | плавником | плавниками |
Місцевий | на/у плавнику | на/у плавниках |
Кличний | плавнику | плавники |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плавник | плавники |
Родовий | плавнику | плавників |
Давальний | плавникові, плавнику | плавникам |
Знахідний | плавник | плавники |
Орудний | плавником | плавниками |
Місцевий | на/у плавнику | на/у плавниках |
Кличний | плавнику | плавники |