плаксун
ПЛАКСУН, а, ч., розм. Те саме, що плакса. - Бий!.. Так, так його!.. - Почувся плач, і зразу десять голосів, кривлячи плаксуна, покрили його (Мирний, IV, 1955, 107); Мамині синки і плаксуни, що хворобливо реагували на грубі витівки шкільних ветеранів, нічого від того не вигравали і лише накликали на себе зневагу (Добр., Ол. солдатики, 1961, 32).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плаксун | плаксуни |
Родовий | плаксуна | плаксунів |
Давальний | плаксунові, плаксуну | плаксунам |
Знахідний | плаксуна | плаксунів |
Орудний | плаксуном | плаксунами |
Місцевий | на/у плаксуні, плаксунові | на/у плаксунах |
Кличний | плаксуне | плаксуни |