плодовитість
ПЛОДОВИТІСТЬ, тості, ж. 1. Здатність регулярно давати приплід, плодитися (у 1 знач.). Дяк Кирило Якимович.. відомий на всю єпархію своєю надзвичайною скупістю і плодовитістю. Його чотирнадцять синів і не менше п'ятдесяти внуків теж були дяками (Довж., І, 1958, 175).
2. перен. Здатність створювати що-небудь у великій кількості. Важко знайти не лише в українській, а і в світовій літературі XIX ст. іншого письменника такого широкого розмаху, такої невтомної енергії і плодовитості, як Іван Франко (Від давнини.., І, 1960, 481).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плодовитість | плодовитості |
Родовий | плодовитості, плодовитости | плодовитостей |
Давальний | плодовитості | плодовитостям |
Знахідний | плодовитість | плодовитості |
Орудний | плодовитістю | плодовитостями |
Місцевий | на/у плодовитості | на/у плодовитостях |
Кличний | плодовитосте | плодовитості |