пломба
ПЛОМБА, и, ж. 1. На зачинених дверях приміщень, вагонів або на машинах, приладах і т. ін. - заборонний знак (із шматочка свинцю або іншого пластичного матеріалу) з клеймом, відбитком печатки. Я почав навіть збирати по смітниках коло крамниць олов'яні пломби (Вас., Незібр. тв., 1941, 159); Я.. розглядаю пломбу, що висить на вагонному запорі (Кол., На фронті.., 1959, 98).
2. Шматочок твердої речовини, яким закривають отвір у зіпсованому зубі. Зубний лікар школи у хворий зуб Юркові пломбу поставив (Веч. Київ, 16.I 1963, 4); // Шматок затверділої пластичної речовини, яким закривають отвір у чому-небудь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пломба | пломби |
Родовий | пломби | пломб |
Давальний | пломбі | пломбам |
Знахідний | пломбу | пломби |
Орудний | пломбою | пломбами |
Місцевий | на/у пломбі | на/у пломбах |
Кличний | пломбо | пломби |