плутаний
ПЛУТАНИЙ, а, е. 1. Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся; // Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.). Я біг плутаними вуличками, а село, як на зло, було безконечно довгим (Цюпа, Три явори, 1958, 19).
2. Такий, у якому важко розібратися; суперечливий, неясний. Опоненти стихли і, здається, були раді з того, що їх розвели: проблема надто плутана і делікатна (Кач., II, 1958, 43); [Огнєв:] Як же ви розробляєте наказ за такими плутаними відомостями розвідки? (Корн., II, 1955, 25); Плутане обгрунтування; Плутана розповідь.
3. розм. Який не вміє розібратися в чому-небудь.
[Терень:] Плутаєш ти, Антоньйо. Все плутаєш. І сам ти плутаний (Мик., І, 1957, 118).
4. Нетвердий, непевний (про кроки, ходу і т. ін.). Ступає [Доцька] несміливим плутаним кроком, з опущеними, мовби у злодія, очима (Вільде, Сестри.., 1958, 328).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плутаний | плутана | плутане | плутані |
Родовий | плутаного | плутаної | плутаного | плутаних |
Давальний | плутаному | плутаній | плутаному | плутаним |
Знахідний | плутаний, плутаного | плутану | плутане | плутані, плутаних |
Орудний | плутаним | плутаною | плутаним | плутаними |
Місцевий | на/у плутаному, плутанім | на/у плутаній | на/у плутаному, плутанім | на/у плутаних |