поважити
ПОВАЖИТИ 1, жу, жиш, док., перех. Зважити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.
ПОВАЖИТИ2, жу, жиш, док., діал. 1. кому. Виявити повагу до кого-небудь, виконавши його бажання. На прощанні випрохала Маруся у Василя сватаний платок.. Поважив їй Василь, віддав (Кв.-Осн., II, 1956, 77).
2. на що. Спокуситися. - Хто за його добре слово скаже?.. А ти поважила на його красу..? А краса та, та врода тільки на лихо й здалися! (Мирний, І, 1954, 86).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поважу | поважимо |
2 особа | поважиш | поважите |
3 особа | поважить | поважать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поважив | поважили |
Жіночий рід | поважила | |
Середній рід | поважило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поважмо | |
2 особа | поваж | поважте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поваживши |