повитиця
ПОВИТИЦЯ, і, ж., бот. (Cuscuta L). Витка, без коренів, паразитична однорічна трав'яниста рослина. Обвиваючи своїм стеблом льон, повитиця присмоктується до нього і живиться коштом рослини-живителя (Захист рослин.., 1952, 364); Польова повитиця полізла догори по стеблині жита і розтулила свої білі делікатні квіточки (Коцюб., І, 1955, 17); Є такий бур'янець - повитиця. Її роками треба виводити! Заплететься поміж стеблами пшениці, хоч пали все (Жур., Вел. розмова, 1955, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повитиця | повитиці |
Родовий | повитиці | повитиць |
Давальний | повитиці | повитицям |
Знахідний | повитицю | повитиці |
Орудний | повитицею | повитицями |
Місцевий | на/у повитиці | на/у повитицях |
Кличний | повитице | повитиці |