повтор
ПОВТОР, у, ч. 1. Те саме, що повторення. - Я не хочу завдавати собі душевних мук, - тоном механічного повтору одмовила Марія (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 132); Для уникнення зайвих повторів, для зручності користування [бібліографічним покажчиком] краще всі рецензії подавати після опису рецензованої праці (Рад. літ-во, 4, 1965, 91); Повтор підмета, вираженого іменником, в творах Шевченка зустрічається переважно в називних реченнях (Курс. іст. укр. літ. мови, І, 1958, 251).
2. Художній прийом, який виявляється у повторенні в певній послідовності однакових звуків, слів, фраз і т. ін. Надаючи великого значення музичності мови, Коцюбинський вдавався до алітерацій, асонансів.., звукових анафор та повторів (Літ. Укр., 26. IV 1963, 2); Будь-який словесний, фразовий чи звуковий повтор у художньому тексті ритмізує його (Рад. літ-во, 6, 1966, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повтор | повтори |
Родовий | повтору | повторів |
Давальний | повторові, повтору | повторам |
Знахідний | повтор | повтори |
Орудний | повтором | повторами |
Місцевий | на/у повторі | на/у повторах |
Кличний | повторе | повтори |
повторити
ПОВТОРИТИ див. повторювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повторю | повторимо |
2 особа | повториш | повторите |
3 особа | повторить | повторять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повторив | повторили |
Жіночий рід | повторила | |
Середній рід | повторило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повтормо | |
2 особа | повтор | повторте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повторивши |