подовж
ПОДОВЖ, діал. ПОДОВШ. 1. присл. У напрямку довжини чого-небудь; уздовж. Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його трудно вчити (Номис, 1864, № 6009).
2. у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення напрямку по довжині, вздовж чого-небудь. Перші з'явились в столову німці. Простукали каблуками подовж столів (Коцюб., II, 1955, 292); Подовж долини прямою світлою лінією прорізався осушувальний канал (Вол., Дні.., 1958, 68).
подовжити
ПОДОВЖИТИ див. подовжувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подовжу | подовжимо |
2 особа | подовжиш | подовжите |
3 особа | подовжить | подовжать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подовжив | подовжили |
Жіночий рід | подовжила | |
Середній рід | подовжило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подовжмо | |
2 особа | подовж | подовжте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подовживши |