подорожувати
ПОДОРОЖУВАТИ, ую, уєш, недок. Здійснювати подорож (у 1 знач.). Я от се не представляю [уявляю] ще собі зовсім ясно, як се я буду подорожувати по Криму сама (Л. Укр., V, 1956, 57); В дев'яностих роках, подорожуючи від Києва вниз по берегах Дніпра, Олексій Максимович [Горький] зупинявся в Каневі, бував на могилі Тараса Шевченка (Тич., III, 1957, 442); // розм. Ходити, їздити. - Коли я подорожую вулицями Росії, панове, я віддаю перевагу панінкам [паннам] (Тют., Вир, 1964, 451).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подорожую | подорожуємо |
2 особа | подорожуєш | подорожуєте |
3 особа | подорожує | подорожують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подорожуватиму | подорожуватимемо |
2 особа | подорожуватимеш | подорожуватимете |
3 особа | подорожуватиме | подорожуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подорожував | подорожували |
Жіночий рід | подорожувала | |
Середній рід | подорожувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подорожуймо | |
2 особа | подорожуй | подорожуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | подорожуючи | |
Минулий час | подорожувавши |