подіставати
ПОДІСТАВАТИ і розм. ПОДОСТАВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Узяти, витягти все або багато чого-небудь звідкись. Школярі свої гринджоли З повіток подостають (Щог., Поезії, 1958, 217); Так усі три і кинулись, подоставали, хто кисет, хто - порттабак чи просто бляшанку з-під вакси (Головко, І, 1957, 463).
2. Здобути, відшукати все або багато чого-небудь, долаючи труднощі. - Е, коні ми подоставали. Прямо як змії! Із кінного заводу видерли (Стельмах, II, 1962, 183).
3. Одержати очікувані, потрібні, необхідні і т. ін. предмети, гроші тощо. Під дзеркалом, на убраному квітами столі, лежали дарунки, котрі подіставала молода від різних давніх і нових знайомих (Коб., І, 1956, 117).
4. рідко. Набути нової ознаки, особливості (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Навіть порозцвітали попаді, рум'янці собі подіставали. А вже скільки жартів!.. (Хотк., II, 1966, 179).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подіставаю | подіставаємо |
2 особа | подіставаєш | подіставаєте |
3 особа | подіставає | подіставають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подіставав | подіставали |
Жіночий рід | подіставала | |
Середній рід | подіставало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подіставаймо | |
2 особа | подіставай | подіставайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подістававши |