позалишати
ПОЗАЛИШАТИ, аю, аєш, док., перех. Залишити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Чимало було.. різних городян, що позалишали далекі свої міста, аби лишень врятувати життя (Довж., І, 1958, 374); Як би він хотів, щоб усі були тут, кого він позалишав на шляху [до перемоги]! (Гончар, III, 1959, 420).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позалишаю | позалишаємо |
2 особа | позалишаєш | позалишаєте |
3 особа | позалишає | позалишають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позалишав | позалишали |
Жіночий рід | позалишала | |
Середній рід | позалишало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позалишаймо | |
2 особа | позалишай | позалишайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позалишавши |