позаносити
ПОЗАНОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. 1. Занести все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.
2. Засипати чимсь усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях; // безос. Сніг такий глибокий випав, що позаносило хати ущерть з димарями (Збірник про Кроп., 1955, 19); // Заповнити або покрити змитими часточками грунту, піску; // безос. Місцями й позаносило її [низину] напровесні мулом із провалля (Крот., Сини.., 1948, 57).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позаношу | позаносимо |
2 особа | позаносиш | позаносите |
3 особа | позаносить | позаносять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позаносив | позаносили |
Жіночий рід | позаносила | |
Середній рід | позаносило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позаносьмо | |
2 особа | позанось | позаносьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позаносивши |