позбавлятися
ПОЗБАВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПОЗБАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. позбавляться; док. 1. Звільнятися від кого-, чого-небудь небажаного; позбуватися. - Треба одного: Мірошниченка позбавитись (Стельмах, II, 1962, 11); Пригадається тобі якийсь жагливий мотив - і носиш, і несеш його з собою, і не годен відкинути, позбавитися (Хотк., II, 1966, 311).
2. рідко. Утрачати що-небуць, залишатися без чогось. Я відчував, що позбавляюсь сил (Досв., Вибр., 1959, 183); Перший полковник пішов командувати армією, позбавившися чину (Ю. Янов., І, 1958, 202).
3. тільки недок. Пас. до позбавляти 1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позбавляюся | позбавляємося |
2 особа | позбавляєшся | позбавляєтеся |
3 особа | позбавляється | позбавляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позбавлятимуся | позбавлятимемося |
2 особа | позбавлятимешся | позбавлятиметеся |
3 особа | позбавлятиметься | позбавлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позбавлявся | позбавлялися |
Жіночий рід | позбавлялася | |
Середній рід | позбавлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позбавляймося | |
2 особа | позбавляйся | позбавляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | позбавляючись | |
Минулий час | позбавлявшись |