поздіймати
ПОЗДІЙМАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Здійняти вгору все або багато чого-небудь. Над усім над оцим [ярмарком] голоблі, голоблі, голоблі... То вози поздіймали голоблі догори (Вишня, І, 1956, 43).
2. Дістати, забрати зверху або з поверхні чогось усе або багато чого-небудь, що там стоїть, лежить, висить і т. ін. Вона викреслила з числа тем щоденної розмови Петербург, академію, поздіймала з стінок свої малюнки, подарувала мольберт якомусь гімназистові (Л. Янов., І, 1959, 378); Просто перед ним у долині.. стояли в ряд новенькі грузовики. З них уже поздіймали брезенти (Кучер, Чорноморці, 1956, 210).
3. Скинути з себе чи з когось усе або багато чого-небудь, що надіте, пов'язане і т. ін. Я й не зчулася, як уже біля його на лавці сиділа, як він мої перстні поздіймав, собі на руки понадівав... (Мирний, І, 1954, 80); Настя поздіймала з голови стрічки та квітки і сховала в скриню (Н.-Лев., VI, 1966, 310).
Поздіймати шапки (брилі і т. ін. ) - те саме, що Здійняти шапку (бриля і т. ін. ) (про всіх або багатьох) (див. здіймати). Секретар Чижик.. увійшов у двір.. Люди поздіймали шапки (Мирний, II, 1954, 151); - Чого вам треба? - спитав у бурлак Бродовський. Всі робітники поздіймали перед ним шапки (Н.-Лев., II, 1956, 207); Всі, хто стояв на палубі, поздіймали пілотки, безкозирки, картузи (Кучер, Чорноморці, 1956, 540).
4. Зітнути, зрізати все або багато чого-небудь. Шапку Бух Копитович надів, а богатирям загадав, щоб вони голови тим ведмедям поздіймали (Укр.. казки, легенди.., 1957, 166).
@ Поздіймати голови кому - те саме, що Зняти голову (всім або багатьом) (див. знімати).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поздіймаю | поздіймаємо |
2 особа | поздіймаєш | поздіймаєте |
3 особа | поздіймає | поздіймають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поздіймав | поздіймали |
Жіночий рід | поздіймала | |
Середній рід | поздіймало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поздіймаймо | |
2 особа | поздіймай | поздіймайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поздіймавши |