позшиваний
ПОЗШИВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позшивати. Нитки, котрими вони [аркуші] були позшивані, вже пообривались і теліпались (Н.-Лев., І, 1956, 375); По боках була ця бунда позшивана білим шпагатом (Март., Тв., 1954, 260); Зовсім безбороде обличчя було обпечене, посічене і також позшиване нашвидку, з слідами пересадженої шкіри (Перв., Дикий мед, 1963, 435); // у знач. прикм. Їх лиця пожовкли з нужди, їх руки немов обросли глиною і земним воском, їх одіж - то позшиване лахмання, що ледве-ледве держиться на тілі. (Фр., І, 1955, 79).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позшиваний | позшивана | позшиване | позшивані |
Родовий | позшиваного | позшиваної | позшиваного | позшиваних |
Давальний | позшиваному | позшиваній | позшиваному | позшиваним |
Знахідний | позшиваний, позшиваного | позшивану | позшиване | позшивані, позшиваних |
Орудний | позшиваним | позшиваною | позшиваним | позшиваними |
Місцевий | на/у позшиваному, позшиванім | на/у позшиваній | на/у позшиваному, позшиванім | на/у позшиваних |