покорити
ПОКОРИТИ 1 див. покоряти.
ПОКОРИТИ2, рю, риш, док., перех. Корити (у 1 знач.) кого-небудь якийсь час.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покорю | покоримо |
2 особа | покориш | покорите |
3 особа | покорить | покорять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покорив | покорили |
Жіночий рід | покорила | |
Середній рід | покорило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покорімо | |
2 особа | покори | покоріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покоривши |