покрив
ПОКРИВ, у, ч. 1. Верхній шар, який покриває що-небудь. І плаче, і б'ється там хвиля Під покривом криги холодним (Дн. Чайка, Тв., 1960, 337); - Порушено грунт, вода його змила, тепер важко створити новий покрив (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 158); // Більш або менш суцільне покриття на якійсь поверхні. Внаслідок зрідження рослинного покриву, вимивання перегною та інших речовин погіршуються фізичні властивості грунтів (Наука.., 8, 1959, 28); Волосяний покрив; // Клітинні тканини, які вкривають ззовні тіло і органи тваринного або рослинного організму. Шкіра являє собою зовнішній покрив, який охоплює все тіло (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 6); Зелений покрив гусені залежить від наявної в її крові особливої речовини - похідної від хлорофілу (Наука.., 9, 1961, 44).
@ Живий покрив - мохово-лишайникова, трав'яниста та напівкущова рослинність, що вкриває лісовий, степовий і т. ін. грунт; Мертвий покрив - шар залишків відмерлої рослинності, що вкриває лісовий, степовий і т. ін. грунт.
2. Шматок тканини, яким покривають кого-, що-небудь; покривало. [Кассандра:] Не буду я ні прясти, ані ткати. Жалобні шати маю, а на покрив смертельний ти сама давно напряла, не знаю тільки, чи доткати встигнеш (Л. Укр., II, 1951, 262); * Образно. Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш під білим покривом несправджених надій (Л. Укр., І, 1951, 225).
3. Те, що вкриває собою кого-, що-небудь; покриття. Ліс. Пісок. А над тобою ряснососенний покрив... (Тич., Зростай.., 1960, 38); // Те, що охоплює, огортає собою. Якщо перисті хмари з'являються після полудня або ввечері на західній стороні неба, то є велика імовірність утворення хмарного покриву і настання поганої погоди через кілька годин (Нар. прикмети.. погоди, 1956, 118); * Образно. Все росте, все рухається під синім покривом животворящої ночі, немов поспішаючи швидше вирости за ніч, поки все спить (Довж., І, 1958, 87).
^ Сіяти (висівати) під покрив чого, с. г. - підсівати багаторічні трави до озимої або ярової культури. Весною на мінеральних лучних грунтах трави сіють під покрив ранніх ярих культур, проте на схилах їх краще вирощувати без покриву (Колг. енц., II, 1956, 340).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | покрив | покриви |
Родовий | покриву | покривів |
Давальний | покривові, покриву | покривам |
Знахідний | покрив | покриви |
Орудний | покривом | покривами |
Місцевий | на/у покриві | на/у покривах |
Кличний | покриве | покриви |
покрива
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | покрива | покриви |
Родовий | покриви | покрив |
Давальний | покриві | покривам |
Знахідний | покриву | покриви |
Орудний | покривою | покривами |
Місцевий | на/у покриві | на/у покривах |
Кличний | покриво | покриви |
покривити
ПОКРИВИТИ, ривлю, ривиш; мн. покривлять; док. 1. перех. Зробити кривим; викривити, зігнути; // безос. Пальці.. страшно покривлені, так, що заскакували один на одного. Покривило йому їх, мабуть, унаслідок якоїсь хороби (Март., Тв., 1954, 281); // Перекосити від болю, незадоволення і т. ін. (перев. обличчя). Людмила відсторонила мене, гримаска болю і якоїсь настороженості покривила її обличчя (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 213); // безос. Дізнавшись про таке походження абрикосів, Онисько Артемович [голова колгоспу] раптом почав плюватися: «Хіба це фрукта? Кисле, терпке, аж небо видно». За ним і бригадирів покривило: «Не те, мовляв, що в нашому саду» (Гончар, І, 1954, 481).
@ Покривити рот (губу, губи) - зробити гримасу, що виражає незадоволення, презирство, насмішку і т. ін. - Овва! - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур, показавшись у дверях. Увійшов у хату, не знімаючи шлика, узявсь у боки да й дивиться на Шрама, покрививши губу (П. Куліш, Вибр., 1969, 87).
2. неперех., перен. Учинити проти совісті, справедливості. - От тобі й на! - Хто-небудь пристидить, - Розумних кликали і дурня приліпили, Правенько почали, та й покривили... (Гл., Вибр., 1957, 182).
@ Покривити душею - виявити нещирість, зробити щось всупереч сумлінню, власним переконанням. - Щоб я, куме, хліб так їла, Коли хоч шаг з кого взяла, Коли хоч раз душею покривила! (Гл., Вибр., 1951, 9); Вони не покривлять душею, а скажуть чесно свою думку про все, що допіру сталося між ним і Катрею (Кучер, Трудна любов, 1960, 363); Покривити проти правди - сказати неправду, приховати істину. Письменник покривив у романі проти правди, примазав, заліпив зло (Мушк., Серце.., 1962, 75).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покривлю | покривимо |
2 особа | покривиш | покривите |
3 особа | покривить | покривлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покривив | покривили |
Жіночий рід | покривила | |
Середній рід | покривило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покривімо | |
2 особа | покриви | покривіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покрививши |