покривитися
ПОКРИВИТИСЯ, ривлюся, ривишся; мн . покривляться; док. 1. Стати кривим; зігнутися, викривитися. Од суму уся моя постать, Мов лук, покривилась, Од туги мій стан ізігнувся (Крим., Вибр., 1965, 278); // Змінитися, перекоситися від болю, плачу або якихось почуттів (про обличчя, рот, губи). Підкралось темне страхіття - застукало... Кожного рвонуло за серце, покривились болісно обличчя (Вас., II, 1959, 35); Вона бачить, що все обличчя Насті зрошене слізьми, що її вуста зблякли і покривилися від плачу (Речм., Весн. грози, 1961, 108); // Схилитися набік; покоситися. Що то за .. хатиночка стоїть, як вона у землю увійшла й покривилася (Вовчок, І, 1955, 288); Двері покривилися, не пристають щільно (Мирний, IV, 1955, 249).
2. Зробити гримасу від болю або виражаючи незадоволення, презирство і т. ін. Інший давно б уже зваливсь із ніг, а Кирило Тур видержав усі чотири киї, не покривившись (П. Куліш, Вибр., 1969, 146); З'ясувавши, в чім річ, Килигей презирливо покривився (Гончар, II, 1959, 74).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покривлюся | покривимося |
2 особа | покривишся | покривитеся |
3 особа | покривиться | покривляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покривився | покривилися |
Жіночий рід | покривилася | |
Середній рід | покривилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покривімося | |
2 особа | покривися | покривіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покривившись |