покришений
ПОКРИШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до покришити. Він кладе в казанок все, що треба.. Спочатку картоплю, сіль, дрібно покришену й підсмажену цибулю і лавровий лист (Кол., Терен.., 1959, 39); // у знач. прикм. На столі серед хати стояли бутлі з горілкою, валялись шматки й скибки покраяних паляниць і житнього хліба, покришена ковбаса й сало (Н.-Лев., І, 1956, 181); Оксана Остапівна якраз поралась біля хати: розвішувала коло віконниць покришені яблука, щоб швидше прив'яли на сонці (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 76).
2. у знач. прикм. Який покришився. Дрібно покришена крига, підхоплена сильною течією, проносилася повз них (Трубл., Лахтак, 1953, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | покришений | покришена | покришене | покришені |
Родовий | покришеного | покришеної | покришеного | покришених |
Давальний | покришеному | покришеній | покришеному | покришеним |
Знахідний | покришений, покришеного | покришену | покришене | покришені, покришених |
Орудний | покришеним | покришеною | покришеним | покришеними |
Місцевий | на/у покришеному, покришенім | на/у покришеній | на/у покришеному, покришенім | на/у покришених |