покрій
ПОКРІЙ, рою, ч. 1. Модель, фасон, за якими виготовляється одяг, взуття. Вони разом приходили до школи, носили одного покрою плаття і вперто намагались сидіти втрьох на одній парті (Трубл., Мандр., 1938, 3).
2. у сполуч. з ім., перен. Характер, тип кого-, чого-небудь. - Трудове селянство Західної України.. настільки вже політично дозріло, що не дасть впіймати себе на вудочку агентів міжнародної реакції й різних запроданців покрою річинських (Вільде, Сестри.., 1958, 252).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | покрій | покрої |
Родовий | покрою | покроїв |
Давальний | покроєві, покрою | покроям |
Знахідний | покрій | покрої |
Орудний | покроєм | покроями |
Місцевий | на/у покрої | на/у покроях |
Кличний | покрою | покрої |
покроїти
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покрою | покроїмо |
2 особа | покроїш | покроїте |
3 особа | покроїть | покроять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покроїв | покроїли |
Жіночий рід | покроїла | |
Середній рід | покроїло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покріймо | |
2 особа | покрій | покрійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покроївши |