поляпувати
ПОЛЯПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. Ляпати злегка або час від часу. Вона [Емене] бігла вгору, поляпуючи капцями по каменистій дорозі (Коцюб., І, 1955, 291); Деякі з них [дівчат-біженок].. підходили до Черниша і Брянського, невимушено оглядали з ніг до голови їхнє обмундирування і ласкаво поляпували юнаків-офіцерів по щоках (Гончар, III, 1959, 93).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поляпую | поляпуємо |
2 особа | поляпуєш | поляпуєте |
3 особа | поляпує | поляпують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поляпуватиму | поляпуватимемо |
2 особа | поляпуватимеш | поляпуватимете |
3 особа | поляпуватиме | поляпуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поляпував | поляпували |
Жіночий рід | поляпувала | |
Середній рід | поляпувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поляпуймо | |
2 особа | поляпуй | поляпуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поляпуючи | |
Минулий час | поляпувавши |