поліп
ПОЛІП, а, ч. 1. зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці - рот. Йому здавалось, що до боку його причепився якийсь поганий слизняк, поліп, холодний та ціпкий (Фр., III, 1950, 441); * У порівн. Тихо й звільна, мов величезний поліп, рухались також усі інші частини машини (Фр., VI, 1951, 254).
2. мед. Патологічний гладкий або ворсинчастий утвір, що прикріплюється ніжкою до слизової оболонки. У Мусі знов поліп у вуху [у вусі] відновився (Л. Укр., V, 1956, 130).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поліп | поліпи |
Родовий | поліпа | поліпів |
Давальний | поліпові, поліпу | поліпам |
Знахідний | поліп | поліпи |
Орудний | поліпом | поліпами |
Місцевий | на/у поліпі | на/у поліпах |
Кличний | поліпе | поліпи |