поліпшати
ПОЛІПШАТИ, ає, док. Стати кращим якістю, властивістю і т. ін.; покращати. Дороги тепер поліпшали; // Стати вродливішим. Дівчина поліпшала на обличчі; // Стати більш задовільним; поліпшитися. Дядькове здоров'я поліпшало трохи, він почав лекції знову (Л. Укр., V, 1956, 173); Поляки хоч і встигли вже обвалувати з усіх боків свій табір, але настрій від цього не поліпшав (Панч, Гомон. Україна, 1954, 328); // безос., кому. Хто-небудь відчув себе краще. Правда, відколи вони оселились в Італії, чоловікові значно поліпшало (Л. Укр., V, 1956, 387).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поліпшаю | поліпшаємо |
2 особа | поліпшаєш | поліпшаєте |
3 особа | поліпшає | поліпшають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поліпшав | поліпшали |
Жіночий рід | поліпшала | |
Середній рід | поліпшало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поліпшаймо | |
2 особа | поліпшай | поліпшайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поліпшавши |