поліфонічний
ПОЛІФОНІЧНИЙ, а, е, муз. Прикм. до поліфонія. Збагачення народних мелодій поліфонічним звучанням є однією з головних стилістичних особливостей творчого методу композитора [Є. Козака] (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 76); Лятошинський широко застосовує прийоми тематичного розвитку, великого значення надає також поліфонічним засобам (Мист., 5, 1965, 8); // Побудований на поліфонії. Поліфонічні пісні, як правило, починає один виконавець - заспівувач (Нар. тв. та етн., 3, 1963, 28); * Образно. Багатобарвною, поліфонічною є творчість І. Франка в жанрі поезії, в ліриці і в епіці (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 499).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поліфонічний | поліфонічна | поліфонічне | поліфонічні |
Родовий | поліфонічного | поліфонічної | поліфонічного | поліфонічних |
Давальний | поліфонічному | поліфонічній | поліфонічному | поліфонічним |
Знахідний | поліфонічний, поліфонічного | поліфонічну | поліфонічне | поліфонічні, поліфонічних |
Орудний | поліфонічним | поліфонічною | поліфонічним | поліфонічними |
Місцевий | на/у поліфонічному, поліфонічнім | на/у поліфонічній | на/у поліфонічному, поліфонічнім | на/у поліфонічних |