поліційний
ПОЛІЦІЙНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що поліцейський. Джордж К. Маршалл свої молоді офіцерські чини одержав в американських колоніях, виконуючи поліційну службу в колоніальних військах (Смолич, VI, 1959, 404); В хаті [Івана Пісні] холодно й голодно, та ще й хата під поліційним наглядом (Збан., Єдина, 1959, 215); Шниряють кругом Агенти поліційні, тут намовою, Там окриком утихомирюють людей (Фр., XIII, 1954, 311).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поліційний | поліційна | поліційне | поліційні |
Родовий | поліційного | поліційної | поліційного | поліційних |
Давальний | поліційному | поліційній | поліційному | поліційним |
Знахідний | поліційний, поліційного | поліційну | поліційне | поліційні, поліційних |
Орудний | поліційним | поліційною | поліційним | поліційними |
Місцевий | на/у поліційному, поліційнім | на/у поліційній | на/у поліційному, поліційнім | на/у поліційних |