померзнути
ПОМЕРЗНУТИ і ПОМЕРЗТИ, зну, знеш; мин. ч. померз, ла, ло; док. 1. Загинути від морозу, холоду (про всіх або багатьох, все або багато чого-небудь). Стояла люта зима.. Багато тоді народу померзло (Мирний, II, 1954, 294); Справді, був він невдачливий.. накупив цибулі - думав баришувати, цибуля померзла (Григ., Вибр., 1959, 109); Сніги перепадали невеликі, а морози давили, як на пропасть, так що на горбах озимина померзла (Тют., Вир, 1964, 73).
2. Мерзнути якийсь час. - Вже краще померзнемо, Васильку, та батька, може, знайдемо (Панч, Гарні хлопці, 1959, 136).
3. Дуже змерзнути, відчувши холод (про всіх або багатьох). Мотря та хазяйка її.. жалілися на проклятущий мороз.. Вони сиділи на печі, й то померзли (Мирний, II, 1954, 210); [Маша:] Галопом, дівчата! Щоб не померзнути. Галопом! (Мик., І, 1957, 255).
4. рідко. Затвердіти від морозу, перетворитися в кригу; змерзтися. Померз сніг на підошвах.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | померзну | померзнемо |
2 особа | померзнеш | померзнете |
3 особа | померзне | померзнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | померзнув | померзнули |
Жіночий рід | померзнула | |
Середній рід | померзнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | померзнімо | |
2 особа | померзни | померзніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | померзнувши |
померзти
ПОМЕРЗТИ див. померзнути.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | померзну | померзнемо |
2 особа | померзнеш | померзнете |
3 особа | померзне | померзнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | померз | померзли |
Жіночий рід | померзла | |
Середній рід | померзло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | померзнімо | |
2 особа | померзни | померзніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | померзши |