поморочитися
ПОМОРОЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Морочитися якийсь час. Петро Михайлович щось трохи поморочився коло моделі, мовчки підняв, кинув (Вас., II, 1959, 240); Потім гупнув величезними юхтовими шкарбанами якийсь гайдамака.., - тут Сашкові довелося-таки поморочитися: гайдамацькі чоботи були до половини вимащені глиною (Смолич, V, 1959, 32).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поморочуся | поморочимося |
2 особа | поморочишся | поморочитеся |
3 особа | поморочиться | поморочаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поморочився | поморочилися |
Жіночий рід | поморочилася | |
Середній рід | поморочилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поморочмося | |
2 особа | поморочся | поморочтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поморочившись |