помутитися
ПОМУТИТИСЯ, иться, док. 1. Стати нечистим, непрозорим; скаламутитися. Помутилось синє море, Небо хмариться прозоре (Перв., Райдуга.., 1960, 105); * Образно. Відразу помутилася у ваших очах краса світова, тихая радість почала зникати (Мирний, IV, 1955, 308); // Стати темним або невидимим, затемненим чим-небудь; потьмаритися. Зірочки погасли в ночнім небі, В хмарах помутився ясний місяць (Метл. і Кост., Тв., 1906, 45).
2. Стати невиразним, розгубленим (про очі, погляд і т. ін.). Тіло в неї тряслося; очі помутилися - вона ними якось чудно водила (Мирний, II, 1954, 299).
3. перен. Втратити ясність, чіткість, гостроту (про розум, свідомість і т. ін.). Серце її боліло, немов хто у край його вгородив гострий ніж і повернув кругом, думки помутились (Мирний, І, 1954, 158); Від гіркот життя помутився розум, не знаю, що говорю (Чаб., Балкан. весна, 1960, 6); // розм., рідко. Втратити розум. Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася, бува (Мирний, III, 1954, 64).
@ Помутилося в голові у кого, безос. - те саме, що Затуманилося в голові (див. затуманюватися). У голові в Уляни зовсім помутилося, - вона не знає, що робить, забуває, чого виходила в сіни, надвір (Мирний, І, 1954, 311); Щось несподіване трапилось з Іваном: у голові помутилося, зачервоніло у віччю [в очах] (Л. Янов., І, 1959, 103).
4. перен. Втратити виразність, чіткі обриси. Світ у Івасевих очах помутився, він забув про дім, про матір (Мирний, І, 1954, 245); Все помутилося в очах Віри, здійнявши в душі її страшенну бурю (Шиян, Баланда, 1957, 230).
5. перен., рідко. Збентежитися, схвилюватися. [Євгеній:] Вся людська в мні [мені] істота помутилась, Усі думки мішались (Фр., IX, 1952, 18).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помучуся | помутимося |
2 особа | помутишся | помутитеся |
3 особа | помутиться | помутяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | помутився | помутилися |
Жіночий рід | помутилася | |
Середній рід | помутилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помутімося | |
2 особа | помутися | помутіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | помутившись |