понагортати
ПОНАГОРТАТИ, аю, аєш, док., перех. Нагорнути багато чого-небудь, у багатьох місцях. Люди зразу припали до панського [відібраного у пана] поля, як до води у спеку, понагортали копи, стіжки (Коцюб., II, 1955, 62); По всьому полю рясніли хустки, жінки вигрібали пирій. Понагортали цілі копиці, підпалювали (Горд., II, 1959, 328); // безос. Такого снігу ввалило [навалило], такі кучугури понагортало, що як фортеця стала Вітрова балка (Головко, II, 1957, 329).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понагортаю | понагортаємо |
2 особа | понагортаєш | понагортаєте |
3 особа | понагортає | понагортають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понагортав | понагортали |
Жіночий рід | понагортала | |
Середній рід | понагортало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понагортаймо | |
2 особа | понагортай | понагортайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понагортавши |