понаписувати
ПОНАПИСУВАТИ, ую, уєш, док,, перех. 1. Написати що-небудь у багатьох місцях. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях (Сл. Гр.); Що б сказали усі, якби маляр-художник узяв та над кожним своїм вирисом [малюнком] понаписував: «ну тай хороше яке оце дерево!» ? (Мирний, V, 1955, 383); // Викласти в письмовій формі багато думок, фактів і т. ін. (несхвально). [Вітровий:] І чого ти так любиш все перебільшувати? В книзі понаписував про мене таке, хоч прямо в рай (Корн., II, 1955, 222); [Xоменко:] І що ж він понаписував у тому акті? (Мороз, П'єси, 1959, 144); Він наперед знав: більшість учнів понаписує такого, що не втиснеш ні в тин, ні в ворота (Кол., Терен.., 1959, 28); // Створити у письмовій формі багато чого-небудь. Інший каже: «Давайте попереду грошики, я вам мудрих книжок понаписую» (Кв.-Осн., II, 1956, 487); - Які він чудові вірші понаписував! - радісно додав папа (Мирний, IV, 1955, 340); Вставши о восьмій, він поснідав дома, потім понаписував деякі листи до знайомих (Фр., VII, 1951, 235); - Списки понаписували, а печатку прибити забули? (Гончар, II, 1959, 216).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаписую | понаписуємо |
2 особа | понаписуєш | понаписуєте |
3 особа | понаписує | понаписують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понаписував | понаписували |
Жіночий рід | понаписувала | |
Середній рід | понаписувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаписуймо | |
2 особа | понаписуй | понаписуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понаписувавши |