попал
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | попал | попали |
Родовий | попалу | попалів |
Давальний | попалові, попалу | попалам |
Знахідний | попал | попали |
Орудний | попалом | попалами |
Місцевий | на/у попалі | на/у попалах |
Кличний | попале | попали |
попалити
ПОПАЛИТИ, палю, палиш, док., перех. 1. Знищити вогнем багато чого-небудь, багатьох. - Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус, і підозра впаде на Карла Івановича, (Тулуб, В степу.., 1964, 501); В оселі озвалася сумовита чумацька пісня про солов'я, який звив гніздечко в лужку, вивів діток, а їх попалив безжалісний вогонь (Стельмах, Хліб.., 1959, 394); // перен. Обпоївши горілкою, призвести до важкого стану або до смерті багатьох. - Людей опоїв [Чіпка], горілкою попалив... Каторжний! розбишака! (Мирний, І, 1949, 309).
2. Використати з метою опалення або освітлення що-небудь поступово. Купив батько свічок; попалив їх син, як і у першу ніч (Кв.-Осн., II, 1956, 484); Уже й хату розкидали [люди] І сволок з словами На угілля попалили!.. (Шевч., І, 1951, 296); - Та попалила [дерево на хату] взимку потроху, бо опалу не було,-сказала Олена (Н.-Лев., III, 1956, 337).
3. Знищити спекою або посухою (посіви, городину і т. ін.).
4. Пошкодити що-небудь чимсь гарячим або їдким. Карпо Чумак з бригадирами, усе пояснивши, слідкував, щоб не переливали угноєння, не попалили корінь (Кучер, Трудна любов, 1960, 560); // Викликати опіки на шкірі вогнем, чим-небудь гарячим або їдким, дією вітру, проміння і т. ін. Помер його батько. На фабриці тріснула форма, оббризкало його кипуче залізо, попалило (Ірчан, II, 1958, 119); - Тьотя казала, щоб я не ходив у самих трусиках, бо попалю спину (Ів., Таємниця, 1959, 43); - Сонце, сонце! Красне та ласкаве, ти до всіх привітне та ясне! Нащо ж ти промінням попалило в чистім полі князеві полки? (Забіла, У.. світ, 1960, 175); // у сполуч. із сл. смага. Викликати сухість і шершавість губ (про внутрішній жар, спрагу). - У мене щось в горлі пересохло, смага губи попалила... (Мирний, III, 1954, 131).
5. Палити якийсь час люльку, цигарку і т. ін. Антон підійшов до шофера попалити руського тютюну (Чорн., Визвол. земля, 1959, 163).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попалю | попалимо |
2 особа | попалиш | попалите |
3 особа | попалить | попалять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попалив | попалили |
Жіночий рід | попалила | |
Середній рід | попалило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попалімо | |
2 особа | попали | попаліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попаливши |
попасти
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попасу | попасемо |
2 особа | попасеш | попасете |
3 особа | попасе | попасуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попас | попасли |
Жіночий рід | попасла | |
Середній рід | попасло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попасімо | |
2 особа | попаси | попасіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попасши |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попаду | попадемо |
2 особа | попадеш | попадете |
3 особа | попаде | попадуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попав | попали |
Жіночий рід | попала | |
Середній рід | попало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попадімо | |
2 особа | попади | попадіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попавши |