пописаний
ПОПИСАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пописати. Деякі поправочки зробив карандашем [олівцем], - не знаю, чи Ви розберете - неясно вони пописані (Мирний, V, 1955, 381); // пописано, безос. присудк. сл. Дивним візерунком багато слів пописано край нього [напису] про славу безіменного владаря (Л. Укр., І, 1951, 252).
2. у знач. прикм. Те саме, що списаний. - Ану покажи, який ти папір знайшов? - спитав у нього червоноармієць. - Він пописаний, - відказав Василько (Панч, II, 1956, 147).
3. у знач. прикм., розм. Те саме, що розмальований. Йде проти нас здорова, огрядна купчиха.. Пописана й помальована, неначе індійський ідол (Н.-Лев., V, 1966, 135).
4. у знач. прикм., перен., розм. Покритий смугами, порізами, борознами і т. ін. (про поверхню чого-небудь). Жінка скинула з себе рядно і показала на світ своє сухе, жовте, пописане зморшками лице (Мирний, І, 1954, 356); А вже під садом починалися численні стежки, якими були пописані всі гори понад Дніпром (Сміл., Сашко, 1957, 35).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пописаний | пописана | пописане | пописані |
Родовий | пописаного | пописаної | пописаного | пописаних |
Давальний | пописаному | пописаній | пописаному | пописаним |
Знахідний | пописаний, пописаного | пописану | пописане | пописані, пописаних |
Орудний | пописаним | пописаною | пописаним | пописаними |
Місцевий | на/у пописаному, пописанім | на/у пописаній | на/у пописаному, пописанім | на/у пописаних |