поплентатися
ПОПЛЕНТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Піти повільно, ледве переступаючи або неохоче. Всі люди позабирали клунки з хлібом і поплентались на панський лан (Н.-Лев., II, 1956, 186); Коли гнів трохи втих, поплентався [Микола], мов хворий, у свою кімнату, ліг горілиць на ліжко (Гжицький, Вел. надії, 1963, 47); // Піти (несхвально). А вона, вона краща? Нарядилася й попленталася до його!.. (Мирний, III, 1954, 184); [Гапка:] Де це Захарко? Куди він поплентався? (Кроп., II, 1958, 166).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплентаюся | поплентаємося |
2 особа | поплентаєшся | поплентаєтеся |
3 особа | поплентається | поплентаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поплентався | попленталися |
Жіночий рід | попленталася | |
Середній рід | попленталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплентаймося | |
2 особа | поплентайся | поплентайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поплентавшись |