попів
ПОПІВ, пова, пове, розм. Прикм. до піп; належний попові. - Що ж, це похвально, батюшко, - здвигаючи плечем, не знає [Яків], що сказати, а на поповому обличчі одразу повеселішали вузькі очі й лісова грушка носа (Стельмах, Хліб.., 1962, 487); Та все ж силу злого перетерпіла дівчина аж до Жовтня за оту попову посмішку... (Крот., Сини.., 1948, 18); [Шметелюк:] Це як кому подобається. Хто любить попа, а хто попадю чи попову дочку (Мик., І, 1957, 230); - Я там у поповому дворі частувала всю громаду.., - говорила Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 316).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | попів | попова | попове | попові |
Родовий | попового | попової | попового | попових |
Давальний | поповому | поповій | поповому | поповим |
Знахідний | попів, попового | попову | попове | попові, попових |
Орудний | поповим | поповою | поповим | поповими |
Місцевий | на/у поповому, поповім | на/у поповій | на/у поповому, поповім | на/у попових |
поповий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поповий | попова | попове | попові |
Родовий | попового | попової | попового | попових |
Давальний | поповому | поповій | поповому | поповим |
Знахідний | поповий, попового | попову | попове | попові, попових |
Орудний | поповим | поповою | поповим | поповими |
Місцевий | на/у поповому, поповім | на/у поповій | на/у поповому, поповім | на/у попових |