попогріти
ПОПОГРІТИ, ію, ієш, док., перех.. розм. Гріти тривалий час; // Погріти трохи. Дивувався [Сидір], як Христя ішла по такому морозу, турбував Мар'ю скоріше давати обідати, хоч живіт гарячою стравою попогріти (Мирний, III, 1954, 404).
@ Попогріти чуба - те саме, що Гріти чуби (чуба, чуприну) (багато разів, тривалий час) (див. гріти). Після останньої війни він таки попогрів тут чуба, чистячи колодязь (Гончар, Тронка, 1963, 54).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попогрію | попогріємо |
2 особа | попогрієш | попогрієте |
3 особа | попогріє | попогріють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попогрів | попогріли |
Жіночий рід | попогріла | |
Середній рід | попогріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попогріймо | |
2 особа | попогрій | попогрійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попогрівши |