попросторішати
ПОПРОСТОРІШАТИ, ає. Док. до просторішати. Вимиті вікна заблищали шибками і пустили в хату цілі снопи сонячного світла, і вся хата розправилася, попросторішала (Тют., Вир, 1964, 264); // тільки безос. Стати вільніше де-небудь. На станції Гребінка в вагоні, нарешті, попросторішало (Головко, II, 1957, 429); Фред зник за дверима. В квартирі відразу посвітлішало і попросторішало (Збан., Курил. о-ви, 1963, 203).
@ Світ попросторішав кому - стало вільніше, краще житися кому-небудь. - Ось бач, жива зосталася й діждалася-таки, що й світ мені попросторішав, що й у моє віконечко виглянуло сонечко (Л. Янов., І, 1959, 183).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попросторішаю | попросторішаємо |
2 особа | попросторішаєш | попросторішаєте |
3 особа | попросторішає | попросторішають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попросторішав | попросторішали |
Жіночий рід | попросторішала | |
Середній рід | попросторішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попросторішаймо | |
2 особа | попросторішай | попросторішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попросторішавши |