поражати
ПОРАЖАТИ, аю, аєш, недок., ПОРАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех., рідко. 1. кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати. [Ратибор:] Нехай твій меч окови розірве І поразить Ахава (Коч., П'єси, 1951, 73); // Бити, знищувати (ворога). Як рад би був він тепер стояти коло неї і слухати її смілих, розумних розказів і поражати ворога по її показу! (Фр., VI, 1951, 125).
2. що. Влучаючи в ціль і т. ін., знищувати, руйнувати. На самохідних установках йшли зенітні ракети, які можуть поражати ціль на значних висотах (Рад. Укр., 2.V 1961, 1).
3. перев. безос., кому що. Викликати хворобливі явища, зміни в окремих частинах організму. Йому поразило руки й ноги, так що не міг рушитися з місця, не міг ложки до рота піднести (Фр., VII, 1951, 11).
& Поражати в правах, юр. - позбавляти кого-небудь політичних і громадянських прав з метою покарання за якусь провину перед суспільством.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поражаю | поражаємо |
2 особа | поражаєш | поражаєте |
3 особа | поражає | поражають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поражатиму | поражатимемо |
2 особа | поражатимеш | поражатимете |
3 особа | поражатиме | поражатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поражав | поражали |
Жіночий рід | поражала | |
Середній рід | поражало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поражаймо | |
2 особа | поражай | поражайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поражаючи | |
Минулий час | поражавши |