пористий
ПОРИСТИЙ, а, е. 1. Укритий порами (про шкіру).
2. Який має у своїй структурі багато дрібних порожнин (про матеріал, грунт і т. ін.). - Бачили берег дніпровський у Бориславі? - каже Жаров. - Вапняково-шаруватий, пористий, аж дірчастий. Отакі грунти тут на всьому березі... (Минко, Вибр., 1952, 416); - Відомо, що понтійські вапняки дуже пористі, - гаряче продовжував Мурашко (Гончар, Таврія, 1952, 240); Найгірше проводять теплоту: шерсть, волосся, пір'я птахів, папір, картон, азбест, корок та інші пористі тіла (Фізика, II, 1957, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пористий | пориста | пористе | пористі |
Родовий | пористого | пористої | пористого | пористих |
Давальний | пористому | пористій | пористому | пористим |
Знахідний | пористий, пористого | пористу | пористе | пористі, пористих |
Орудний | пористим | пористою | пористим | пористими |
Місцевий | на/у пористому, пористім | на/у пористій | на/у пористому, пористім | на/у пористих |