пороздираний
ПОРОЗДИРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пороздирати. Діти, як опудала, позамурзувані ходять, сорочки до п'ят, пороздирані (Барв., Опов.., 1902, 285); Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана (П. Куліш, Вибр., 1969, 175).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пороздираний | пороздирана | пороздиране | пороздирані |
Родовий | пороздираного | пороздираної | пороздираного | пороздираних |
Давальний | пороздираному | пороздираній | пороздираному | пороздираним |
Знахідний | пороздираний, пороздираного | пороздирану | пороздиране | пороздирані, пороздираних |
Орудний | пороздираним | пороздираною | пороздираним | пороздираними |
Місцевий | на/у пороздираному, пороздиранім | на/у пороздираній | на/у пороздираному, пороздиранім | на/у пороздираних |