порозкидатися
ПОРОЗКИДАТИСЯ, ається, аємося, аєтеся, док. 1. Розкинутися, лягти або сісти, широко розметавши руки, ноги (про всіх або багатьох). Глянула [Горпина] на діток, що, порозкидавшись, як дві квіточки, лежали і спали (Мирний, І, 1954, 237).
2. Розміститися, розташуватися на великій площі, в багатьох місцях (про все або багато чого-небудь). На верхах гір, лисих та ясно-зелених,.. рядном порозкидалися турми овець (Фр., III, 1950, 8); Невеличкі людські оселі порозкидалися то сям, то там (Мирний, IV, 1955, 219).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозкидаюся | порозкидаємося |
2 особа | порозкидаєшся | порозкидаєтеся |
3 особа | порозкидається | порозкидаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозкидався | порозкидалися |
Жіночий рід | порозкидалася | |
Середній рід | порозкидалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозкидаймося | |
2 особа | порозкидайся | порозкидайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозкидавшись |