порозкладати
ПОРОЗКЛАДАТИ, аю, аєш і розм. ПОРОЗКЛАДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Розкласти по різних місцях або в певному порядку все або багато чого-небудь. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки (Кв.-Осн., II, 1956, 404); Тільки прибув він у село, повиймав та порозкладав у своїй квартирі книжки, камертони та всякі партитури (Вас., І, 1959, 135).
2. Розпалити (вогнища, багаття і т. ін.). У великому пустому гаражі бійці порозкладали багаття (Гончар, III, 1959, 293).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозкладаю | порозкладаємо |
2 особа | порозкладаєш | порозкладаєте |
3 особа | порозкладає | порозкладають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозкладав | порозкладали |
Жіночий рід | порозкладала | |
Середній рід | порозкладало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозкладаймо | |
2 особа | порозкладай | порозкладайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозкладавши |