порослий
ПОРОСЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до порости. Двір був великий, порослий травою, на ньому хліви, комори, різні господарські прибудинки [прибудови] (Л. Укр., III, 1952, 574); Між сірими скелями стоїть на низині стара церква.., сіра, поросла сизим та зеленим мохом (Н.-Лев., І, 1956, 52); Через дорогу - озеро, гострим ситняком поросле (Тич., III, 1957, 278); Поросле щетиною обличчя.. робиться нещадним і лютим (Тют., Вир, 1964, 320); Мирно пасеться [кобила] між могилками, з'їдаючи траву, порослу, може, з частин тіла попередніх газд її предків (Хотк., II, 1966, 69).
2. у знач. прикм. Який проріс; пророслий (про зерно). Бувало, тримає [батько] сім'ю цілу зиму надголодь, .. а весною вигортає свиням зіпріле, поросле жито (Речм., Весн. грози, 1961, 96).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | порослий | поросла | поросле | порослі |
Родовий | порослого | порослої | порослого | порослих |
Давальний | порослому | порослій | порослому | порослим |
Знахідний | порослий, порослого | порослу | поросле | порослі, порослих |
Орудний | порослим | порослою | порослим | порослими |
Місцевий | на/у порослому, порослім | на/у порослій | на/у порослому, порослім | на/у порослих |
порости
ПОРОСТИ див. поростати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порту | птемо |
2 особа | потеш | птете |
3 особа | поте | птуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поріс | поросли |
Жіночий рід | поросла | |
Середній рід | поросло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потімо | |
2 особа | поти | потіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порісши |