поріст
ПОРІСТ, росту, ч. 1. перев. збірн. Пагони, паростки, що виростають від пнів, гілок, коренів і т. ін.
2. Молодий або низькорослий ліс, чагарник. Зашелестіло листя.., загойдалися гілки у низького поросту, і Леско вибіг з лісу прямо до діда (Мирний, І, 1954, 281); // Сходи трав'янистих рослин. - Досить бою! Сон змикає вічі. Ляжмо, хлопці, в поріст яровий. Ще не раз рубатися, не двічі (Мал., Запов. джерело, 1959, 76).
3. розм. Про коротке волосся на голові, щетину на підборідді тощо. Хлопчина обернувся і побачив невеличкого, зизоокого [чоловічка].. з рідким жовтавим поростом на бороді (Фр., V, 1951, 194).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поріст | порости |
Родовий | поросту | поростів |
Давальний | поростові, поросту | поростам |
Знахідний | поріст | порости |
Орудний | поростом | поростами |
Місцевий | на/у порості | на/у поростах |
Кличний | поросте | порости |
порість
ПОРІСТЬ, ПОРОСТЬ, рості, ж. Те саме, що поріст. Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (Горд., Буян, 1938, 74); На стурбованому обличчі Грінчака вогонь освітив чорну й густу, як щітка, порість (Чорн., Визвол. земля, 1959, 124); Хтось зрубав [березу] і від пенька встигла вирости густим кущем буйна порость (Шиян, Гроза.., 1956, 252).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | порість | порості |
Родовий | порості, порости | поростей |
Давальний | порості | поростям |
Знахідний | порість | порості |
Орудний | порістю | поростями |
Місцевий | на/у порості | на/у поростях |
Кличний | поросте | порості |
порость
ПОРОСТЬ див. порість.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | порость | порості |
Родовий | порості, порости | поростей |
Давальний | порості | поростям |
Знахідний | порость | порості |
Орудний | поростю | поростями |
Місцевий | на/у порості | на/у поростях |
Кличний | поросте | порості |