порохнявий
ПОРОХНЯВИЙ, діал. ПОРОХНАВИЙ, а, е. 1. Який став трухлим, перетворився на труху. Смерека була дуже стара і наскрізь порохнява (Фр., VI, 1951, 17); Спатимеш не під ковдрою.., а в домовині порохнявій, тісній (Тесл., З книги життя, 1918, 213); * Образно. - Я старий, порохнявий увесь, як та дуплава верба (Ірчан, II, 1958, 242); // Який згнив усередині. Порохнавий зуб (Сл. Гр.).
2. рідко. Покритий порохом, курявою. Порохняві, стомлені гості не встигли ще й покупатися в морі (Ю. Янов., IV, 1959, 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | порохнявий | порохнява | порохняве | порохняві |
Родовий | порохнявого | порохнявої | порохнявого | порохнявих |
Давальний | порохнявому | порохнявій | порохнявому | порохнявим |
Знахідний | порохнявий, порохнявого | порохняву | порохняве | порохняві, порохнявих |
Орудний | порохнявим | порохнявою | порохнявим | порохнявими |
Місцевий | на/у порохнявому, порохнявім | на/у порохнявій | на/у порохнявому, порохнявім | на/у порохнявих |