порідний
ПОРІДНИЙ, ПОРОДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до порода 1. Важливою умовою дальшого розвитку тваринництва є піднесення племінної справи, поліпшення порідних якостей худоби (Рад. Укр., 1.II 1968, 1); Організація племінної роботи дозволила докорінно поліпшити породний склад стада (Хлібороб Укр., 9, 1963, 4); // Власт. певній породі. Вміст [жиру] в молоці залежить від породних та індивідуальних особливостей корів, їх годівлі й утримання (Соц. твар., 1, 1956, 20).
2. с. г., рідко. Те саме, що породистий 1. Відомо, що порідна худоба при однакових умовах годівлі, догляду і утримання дає більше продукції, краще оплачує затрачені корми і працю (Ком. Укр., 4, 1961, 15); Одним з ефективних способів підвищення продуктивності птахівництва є розведення породної високопродуктивної птиці (Птахівн., 1955, 25).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | порідний | порідна | порідне | порідні |
Родовий | порідного | порідної | порідного | порідних |
Давальний | порідному | порідній | порідному | порідним |
Знахідний | порідний, порідного | порідну | порідне | порідні, порідних |
Орудний | порідним | порідною | порідним | порідними |
Місцевий | на/у порідному, поріднім | на/у порідній | на/у порідному, поріднім | на/у порідних |