поріст
ПОРІСТ, росту, ч. 1. перев. збірн. Пагони, паростки, що виростають від пнів, гілок, коренів і т. ін.
2. Молодий або низькорослий ліс, чагарник. Зашелестіло листя.., загойдалися гілки у низького поросту, і Леско вибіг з лісу прямо до діда (Мирний, І, 1954, 281); // Сходи трав'янистих рослин. - Досить бою! Сон змикає вічі. Ляжмо, хлопці, в поріст яровий. Ще не раз рубатися, не двічі (Мал., Запов. джерело, 1959, 76).
3. розм. Про коротке волосся на голові, щетину на підборідді тощо. Хлопчина обернувся і побачив невеличкого, зизоокого [чоловічка].. з рідким жовтавим поростом на бороді (Фр., V, 1951, 194).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поріст | порости |
Родовий | поросту | поростів |
Давальний | поростові, поросту | поростам |
Знахідний | поріст | порости |
Орудний | поростом | поростами |
Місцевий | на/у порості | на/у поростах |
Кличний | поросте | порости |