послинити
ПОСЛИНИТИ, ню, ниш, док., перех. Змочити, зволожити слиною. Вийняв [дід] сопілку, послинив дірочку, свиснув раз, удруге - й зачав «Вівчарика» (Мирний, II, 1954, 58); Послинивши чорний палець, він силкувався перегортати картки (Гр., II, 1963, 67); Він узяв зі столу олівець, послинив його і на шматку паперу, що лежав перед ним, поставив хрестик (Скл., Карпати, II, 1954 212).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | послиню | послинимо |
2 особа | послиниш | послините |
3 особа | послинить | послинять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | послинив | послинили |
Жіночий рід | послинила | |
Середній рід | послинило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | послиньмо | |
2 особа | послинь | послиньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | послинивши |